- розпутний
- —————————————————————————————розпу́тнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпутний — а, е. Який поринає в розпусту, поводиться аморально. || Власт. розпутникові, такий, як у розпутника … Український тлумачний словник
розпутність — ності, ж. Властивість за знач. розпутний … Український тлумачний словник
розпусний — (який зневажає норми моралі), розпутний, розгнузданий, гулящий, безпутний; гріховодницький, блудний, блудливий, содомський, аморальний, перелюбний (пов язаний зі статевою розпустою); непристойний (сповнений розпусти) … Словник синонімів української мови